Studebaker Theater має велику популярність у Чикаго. Річ у тому, що на його сцену щодня виходять талановиті актори, музиканти й демонструють глядачам свій талант. Мало хто знає захопливу історію цього культурного осередку Чикаго, про яку детальніше ми розповімо на chicago-trend.com.
Заснування Studebaker Carriage Company
Історія Studebaker Carriage Company бере свій початок з 1852 року в Саут-Бенді, штат Індіана. Заснували її п’ятеро братів Студебекер. Дуже швидко організація стала відомою завдяки виробництву кращих карет у світі. На початку 1870-х років компанія успішно вела свій склад і торговий зал на Wabash Avenue.
У 1885 році Studebaker Carriage Company вирішила об’єднати свої робочі цехи та торговий зал у новому місці на Мічиган-авеню і найняла архітектора Солона Бемана для проєктування восьмиповерхової будівлі для своєї штаб-квартири. Після завершення будівництва в 1887 році Studebaker Carriage Company проголосили зразковою фабрикою з виробництва карет у країні. Їх збирали на верхніх поверхах будівлі, а потім спускали в виставкові зали на нижніх чотирьох поверхах, де продавали. У 1895 році компанія почала розширюватися настільки швидко, що керівництво прийняло рішення переїжджати на більш просторий склад і виробничий цех на Wabash Avenue.
Зведення величної будівлі
Перед переїздом в нову будівлю в 1897 році компанія змогла зберегти за собою право власності на стару будівлю на Мічиган-авеню, і за наполяганням Чарльза Кертіса, інвестувала понад 500 000 доларів у реконструкцію, перетворивши її в ідеальне місце для художників з майстернями, офісами та театрами. Ця масштабна реконструкція послужила основою для створення в 1898 році найунікальнішого центру мистецтва і культури Чикаго – Fine Arts Building. Після відкриття цієї будівлі багато художників, музикантів, ремісників і соціальних клубів міста переїхали в її студії. Вона швидко стала центром найрізноманітніших видів мистецтва і соціального руху.
Однією її відмінних рис Fine Arts Building був дух співпраці та товариства. Багато хто з перших орендарів будівлі були залучені в одні й ті ж соціальні кола, які регулярно збиралися в цих студіях – від Little Room до Chicago Women’s Club. Зв’язки, встановлені в будівлі, дозволяли цим художникам підтримувати, впливати й надихати один одного у своїй роботі.
Наприклад, у 1901 році брати Лейендекер – ілюстратори, у яких були офіси на 10-му поверсі, курували початок великого проєкту зі створення фресок для стін над сходами та оформленням світла. Всі панно мали загальний фон з блискучого золота і були написані в стилі модерн. Ральф Кларксон, Олівер Гровер та інші зробили величезний внесок у створення панно, які залишилися в будівлі досі.
Саме тоді коридорами будівлі ходили багато з найвідоміших історичних мешканців: скульптор Лорадо Тафт, архітектор Френк Ллойд. The Fine Arts Building також була важливим центром для жіночих організацій в ті ранні роки, в ньому розташовувалися штаб-квартири Chicago Women’s Club, the Fortnightly and Chicago, and the Cordon Club. Ці організації часто займалися питаннями соціального поліпшення та реформування держави. Наприклад, членкині жіночого клубу, зокрема Джулія Латроп, Джейн Аддамс та інші були настільки впливовими, що значною мірою вони сприяли прийняттю закону про ювенальну юстицію, за допомогою якого був створений перший в США ювенальний суд.
Відкриття театру Studebaker Theater
У 1898 році в колишньому виставковому залі компанії Studebaker Carriage Company на першому поверсі відкрили Studebaker Theater, зал якого розрахований на 1550 глядачів. Першим виступом тут став фортепіанний концерт піаністки Фанні Блумфілд-Цейслер, і театр Studebaker став відомий як провідний музичний зал. У перші роки існування на його сцені ставили опери у виконанні Castle Square Opera Company, а також комедії Джорджа Аде, орендаря будівлі Fine Arts, симфонії та водевілі.
У 1917 році в Studebaker Theater провели капітальний ремонт під керівництвом організації «Шуберт» і архітектора Ендрю Реборі, що призвело до повної зміни архітектури театру. Під час робіт розширили арку авансцени, перебудували бічні стіни, звели новий головний поверх, балкон, хоча стеля залишилася колишньою.
У 1929 році стався крах фондового ринку і саме в цей період помер Чарльз Кертіс, перший керівник будівлі Fine Arts Building. Таким чином, будівля вступила в нову еру. У цей період у ній актовий зал на 10-му поверсі перейменували в Curtiss Hall на честь спадщини Кертіса.
Ця епоха ознаменувалася поширенням громадських організацій в будівлі, багато з яких на регулярній основі проводили збори, лекції, а також приймали приїжджих художників і влаштовували концертні виступи. Жіноча організація Cordon Club мала свої офіси в будівлі до 1960 року і проводила бесіди з художниками, виставки, літературні дискусії та багато іншого. Музичний жіночий клуб влаштовував концерти в залі Кертіс.
У цей період на сцені Studebaker Theater виступали як місцеві, так і гастрольні трупи. Серед найпомітніших постановок того часу можна відзначити вистави «Mulatto», «The Corn is Green», «Catherine the Great», «Lute Song» та інші. Починаючи з 1944 року, в Studebaker Theater проводила недільні служби Центральна церква. З 1950 по 1955 рік театр став домівкою для шоу NBC Studios «Cavalcade of Stars», яке транслювалося в прямому ефірі з театру.
У 1956 році Бернард Салінс заснував театральну компанію Studebaker Theatre Company. Його метою було створення популярної репертуарної трупи в Studebaker, яка б ставила класичні та сучасні п’єси за участю талановитих акторів Чикаго. Через фінансові труднощі в 1957 році компанія закрилася, проте менш ніж через 2 роки Салінс став одним із засновників The Second City. Після цього на сцені Studebaker Theater почали ставити гастрольні вистави за участю таких відомих зірок, як Мартін Шин, Ерта Кітт, Генрі Фонда, Рекс Гаррісон та багатьох інших.
Після краху відродження
У кінці XX століття будівля Fine Arts Building переживала не найкращі часи, і до кінця 1970-х років майже 60% приміщень в ній були порожні. У 1979 році його придбав художник Том Грем. Таким чином, будівля стала притулком для музикантів, особливо струнних інструменталістів, з безліччю прекрасних майстрів з виготовлення струнних інструментів, дилерів і реставраторів.
У 1982 році компанія M&R Amusement Company переобладнала театр Studebaker і невеликий театр World Playhouse в будівлі Fine Arts Building у мультиплекс Fine Arts Theatres. Спочатку в новому мультиплексі в основному глядачам демонстрували художні та незалежні фільми, але в 1988 році M&R продала свою мережу кінотеатрів компанії Loews і вони перейшли на показ в основному голлівудських фільмів. У 2000 році комплекс закрили й Studebaker Theater пустував.
У 2021 році почалася масштабна реставрація Studebaker Theater, у ході якої в залі встановили нові сидіння, дворівневу кабіну, сучасне світлове та звукове обладнання. Реновація оснастила театр сучасними технологіями та системами, зберігши при цьому і підкресливши культову та історичну його архітектуру. Урочисте відкриття театру відбулося у 2022 році. На той період у ньому проходила програма «Wait Wait… Don’t Tell Me!», а також проводився Чиказький фестиваль лялькового театру. Крім того, глядачі насолоджувалися мюзиклами Чиказького оперного театру, виступами Чиказького джазового оркестру. Studebaker Theater продовжує активно розвиватися, радуючи жителів Чикаго унікальними виставами, музичними номерами від відомих артистів, п’єсами.
