Це не просто театральна сцена, це культурна установа з багаторічною історією, що стала символом художньої сміливості та соціального резонансу в американському театрі. Заснований у 1925 році у Чикаго, він є найстарішим професійним театром у місті та одним з найвпливовіших у США. Також дізнайтеся про історію та особливості чиказької театральної організації “The Victory Gardens Theater”. Далі тут chicago-trend.com.
Заснування театру
Історія Goodman Theatre починається з родинної трагедії та глибокої віри у силу мистецтва. У 1918 році, під час пандемії іспанського грипу, передчасно пішов з життя Кеннет Ґудман — талановитий театральний критик, драматург і художник з пристрасною мрією про створення театру, що буде не лише місцем вистав, а й інтелектуальним і моральним центром культури. Його батько, Альберт Ґудман, заможний бізнесмен і філантроп, вирішив вшанувати пам’ять сина в унікальний спосіб — збудувавши театр, який уособлював би ідеї, за які Кеннет жив. Родина Ґудманів зробила щедрий внесок у Чиказький художній інститут (Art Institute of Chicago), з яким Кеннет був тісно пов’язаний. У партнерстві з інститутом було засновано нову театральну школу — Goodman School of Drama, а при ній — театр для навчання й практики студентів. Таким чином Goodman Theatre від початку мав подвійну місію: бути культурним осередком для глядачів і навчальним майданчиком для майбутніх діячів сцени.
Офіційне відкриття театру відбулося 21 жовтня 1925 року. Його перша постановка “Гамлет” Вільяма Шекспіра стала символічною заявою про високі амбіції нового закладу. На відміну від більшості театрів того часу, Goodman не обмежувався розважальними виставами, а прагнув формувати смак, розвивати критичне мислення і досліджувати моральні теми. Ще одним новаторським елементом було поєднання освітньої програми з професійною сценою. Театр функціонував як лабораторія, де актори, режисери, сценографи, драматурги мали змогу розвивати свої ідеї, експериментувати і втілювати сміливі творчі рішення. Саме тому Goodman Theatre став одним з перших американських театрів, що впроваджував театральну освіту у форматі професійної практики.
Експерименти у репертуарі
Від моменту свого заснування Goodman Theatre позиціював себе як місце серйозного театру — простору для вивчення класичної драми та вдосконалення театральної майстерності. У 1920-х і 1930-х роках репертуар театру складався переважно з творів таких майстрів, як Вільям Шекспір, П’єр Корнель, Мольєр, Лопе де Вега. Постановки цих класиків не лише відточували професіоналізм акторів і режисерів, а й сприяли формуванню високого смаку у публіки. Goodman також став платформою для майбутніх зірок. Студенти Goodman School of Drama не лише навчалися, а й працювали у виставах, зокрема майбутні видатні митці американської сцени та кіно. Таким чином театр став живим мостом між освітою й професійною практикою — рідкісне поєднання для тієї епохи.
Після Другої світової війни відбулося суттєве переосмислення художньої місії театру. Суспільство змінилося, і Goodman не залишився осторонь. Театр почав активно експериментувати з новими драматургами, виводячи на сцену твори, які порушували складні моральні, психологічні та соціальні питання. Постановки п’єс Теннессі Вільямса (“Скляний звіринець”), Артура Міллера (“Смерть комівояжера”, “Сурове випробування”), Едварда Олбі (“Хто боїться Вірджинії Вулф?”) стали не лише мистецькими подіями, а й емоційними переживаннями для глядачів.
У 1960-х роках, на тлі боротьби за громадянські права та соціальної турбулентності у США, Goodman Theatre офіційно став частиною американського регіонального театрального руху, який протиставляв себе комерціалізованому Бродвею. Театр набирав популярності саме завдяки ризикованому репертуару, готовності говорити на теми расової нерівності, війни у В’єтнамі, емансипації жінок. Він ставав голосом епохи, резонуючи з тривогами й запитами сучасників.
Театр у 21 столітті
Новий етап розвитку розпочався у 2000 році з переїздом у центр Чикаго. Цей просторовий та архітектурний перехід символізував зміни і у репертуарі. Нова будівля дала театру дві сцени — Albert Theatre, велику сцену для масштабних постановок, і Owen Theatre, камерний простір для експериментального театру, нових драматургів і молодих режисерів. Після переїзду театр став ще сміливішим: тут ставили як драму про війну у Конго “Ruined” Лінн Ноттедж, так і нові прочитання класики, зокрема “Криваву наречену” Гарсії Лорки у неформальній сценічній адаптації.
У 21 столітті Goodman Theatre вважається однією з найвпливовіших театральних інституцій у США. Він відомий глибоким драматургічним аналізом, увагою до проблем раси, гендеру, прав людини, соціальної нерівності. Театр неодноразово став лауреатом Національної театральної премії (Regional Theatre Tony Award) і презентував світові десятки прем’єр американських драматургів. Серед відомих постановок — “Ruined” Лінн Ноттедж, “The Iceman Cometh” Юджина О’Ніла з Нейтаном Лейном, а також щорічна традиційна вистава “A Christmas Carol”, що стала символом сезону для тисяч глядачів.
У Goodman Theatre працювали та продовжують з’являтись на сцені численні відомі актори, як місцеві легенди, так і національні зірки. Ось кілька найбільш відомих імен, пов’язаних з цим театром:
- Браян Деннегі. Володар премії “Тоні” та “Золотий глобус”, Деннегі мав довгу і плідну співпрацю з Goodman, особливо у постановках класичних драм. Його роль у “Смерті комівояжера” Артура Міллера стала культовою;
- Філісія Рашад. Відома за серіалом “The Cosby Show”, вона також працювала у Goodman як акторка та режисерка, зокрема у постановці “Gem of the Ocean” Августа Вілсона;
- Трейсі Леттс. Пулітцерівський лауреат та автор п’єси “August: Osage County”, Леттс також виступав на сцені Goodman як актор, перш ніж стати драматургом і зіркою кіно;
- Джоан Аллен. Зірка фільмів “The Contender” та “Pleasantville”, Аллен починала свою акторську кар’єру саме на сцені Goodman Theatre;
- Майкл Шеннон. Оскарівський номінант, відомий за фільмами “Revolutionary Road”, “Nocturnal Animals” та “The Shape of Water”, також виступав на сцені Goodman на початку своєї кар’єри;
- Каролайн Нефф. Одна з найяскравіших сучасних акторок Чикаго, постійна учасниця вистав Goodman, зокрема у прем’єрних постановках сучасної драматургії;
- Джон Джадд. Відомий сценічний актор, який часто з’являється у постановках Goodman, особливо у серйозній драмі та класичних адаптаціях.
Цей театр залишається магнітом для акторів, які прагнуть серйозної сцени, драматичної глибини й свободи для творчого експерименту.
Спадщина
Goodman Theatre — це не просто одна з найстаріших театральних інституцій Чикаго, а глибоко вкорінена культурна сила, яка сформувала обличчя американського театру впродовж понад століття. Його внесок у розвиток драматичного мистецтва складно переоцінити: тут починали десятки знаних акторів, режисерів, драматургів. Його спадщина — це відданість освіті й пошуку нових талантів. Театральна школа при Goodman Theatre (яка пізніше стала частиною Університету ДеПоль) виховала ціле покоління митців, які пізніше вплинули на театральну й кінематографічну культуру США. Але й у 21 столітті театр не зупиняється: численні освітні програми, які спрямовані на відкриття і підтримку нових імен. Тут молодь не лише навчається, а й має шанс бути почутою: нові п’єси читатимуться вголос, нові голоси отримають сцену.
Окреме місце у сучасній місії театру займає підтримка інклюзивності. Goodman активно співпрацює з митцями різного етнічного походження, з жінками-драматургами, представниками ЛГБТК+ спільноти та з тими, хто опинився на соціальній периферії. Театр прагне не лише відображати сучасний світ, а й формувати його — справедливіший, чесніший і багатоголосий. Завдяки інституційній стабільності, стратегічному менеджменту та підтримці від глядачів і партнерів, Goodman дивиться у майбутнє з відкритими очима. Його репертуар — це поєднання класики, сучасної драматургії й прем’єрних текстів. Театр відкритий для глобальних впливів, але водночас глибоко прив’язаний до проблем і запитів свого міста.
Також дізнавайтеся історію чиказького підприємця Семюела Альтмана.
