У Чикаго існує велика кількість театрів, які є культурною спадщиною. Один з таких “The Chicago Theatre”. Про історію цього закладу читайте тут chicago-trend.com.
Першими були рухомі картинки на екрані
Уперше чикагці побачили рухомі зображення на екрані на Всесвітній Колумбійській виставці в 1893 році. Тоді їм продемонстрували електротахіскоп Аншютца (пристрій, який вмикали вручну за допомогою трубки Гейслера). Апарат давав змогу на невеликій відстані переглядати послідовність фотографій, при цьому створювалася ілюзія руху. За секунду на екран виводилося 30 кадрів.
Незабаром недорогі театри (нікелодеони) стали найпопулярнішою розвагою для чикагців. Станом на 1913 рік у місті їх було 606. Більшість таких театрів знаходилися в магазинах. Особливо ввечері під їхніми дверима збиралася велика черга.
Відкриття “The Chicago Theatre”
Восени в 1921 році, коли Балабан і Сем Кац відкрили Чиказький театр на Норт-Стейт-стріт, до нього прийшло дуже багато людей. Черга утворилася за дві години до запланованого відкриття.
До шостої години натовп обступив квартал, на чергування вийшли 200 патрульних і 30 сержантів кінної поліції, які стежили за порядком. Театр став одним з великої мережі “Balaban and Katz (B&K)”. Його проєктуванням займалося відоме архітектурне бюро “Rapp & Rapp”. Виконали театр у стилі французького бароко. Варто зазначити, що “The Chicago Theatre” поєднував прем’єрні фільми з живими виступами.
Відкриття видалося грандіозним. Чарльз Х. Вокер привітав усіх присутніх з цією подією. Гостей проводили до своїх місць 125 швейцарів. Симфонічний оркестр Чиказького театру у складі 50 осіб зіграв увертюру, за якою послідувало соло знаменитого органіста Джессі Кроуфорда.
Потім людям показали короткометражні фільми й музичну виставу. Нарешті був представлений повнометражний фільм “The Sign on the Door”, у головній ролі була Норма Толмадж. У перервах між фільмами гостей розважили оркестровими увертюрами та виступами артистів.
Варто зазначити, що в театрі надавали послугу нагляду за дітьми, щоб батьки не відривалися від цікавих виступів, які демонструються на сцені.
Цікаві факти
У 1922 році на сцені “The Chicago Theatre” виступали джазові виконавці в рамках “Syncopation Week”.
Чиказька мережа театрів “Balaban & Katz” була заснована в 1916 році. На піку свого розвитку мережа управляла більш ніж 100 театрами в США, 50 з яких знаходилися в Чикаго. Кац і Балабан витратили на зведення “The Chicago Theatre” 4 мільйони доларів.
На відкритті новий театр назвали “диво-театром світу”. З його розкішним оформленням (оздоблення від Маршалла Філда, стельові фрески Луїса Грелла) важко заперечувати цю назву. Парадні сходи, виконані за зразком Паризької опери, принесли в Чикаго ноти Франції.
На момент відкриття місткість цього театру становила 5000 місць (основна зала була розрахована на 2600 глядачів, бельетаж на 500, балкон на 900).
Люди могли спілкуватися на балконі та в бельетажі. Родзинкою глядацького залу був величезний купол, вкритий гарними фресками Луїса Грелла, що висвітлювався кришталевими люстрами.
У листопаді 1921 року журнал “Billboard” писав, що театр є архітектурним тріумфом. Навіть попри великі розміри будівлі, глядачам було досить зручно сидіти на нових, імпортних меблях і дивитися вистави.
У 1926 році корпорація “Famous Players-Lasky Corporation” викупила контрольний пакет акцій у Балабана і Каца. У результаті було створено “Paramount Publix Corporation” – кінематографічний холдинг, який об’єднав компанію з кінотеатрами.
У 1983 році будівлю театру внесли до списку пам’яток Чикаго.
Наприкінці свого виступу, 15 вересня 1986 року Френк Сінатра підписав стіну за лаштунками, тим самим започаткувавши традицію артистів. Відтоді кожен, хто виходить на сцену, повинен залишити свій автограф на стінах за лаштунками.
Розвиток театру
У 1933 на території театру було проведено виставку “Century of Progress”. Вона стала головною причиною першої реконструкції, яка полягала в ремонті приміщень. Луїса Грелла знову найняли, щоб він оновив свої фрески й замінив французькі сюжети грецькими та римськими божествами.
У період Другої світової війни в театрі демонстрували різні патріотичні шоу, кінофільми, на сцені часто виступали Френк Сінатра і Денні Кей.
У 1950 році відвідуваність театру знизилася. Провели чергову реконструкцію, яка не допомогла залучити якомога більше людей. До кінця десятиліття всі виступи на сцені театру були припинені.
Без живих виступів кінопалацу в центрі Чикаго було нічим виділитися на тлі зростальної конкуренції. У 1973 році знову почали проводити постановки на сцені “The Chicago Theatre”, у цей період заклад відвідало багато талановитих акторів, музичних виконаців.
У 1985 році провели реставрацію, на яку витратили 4,3 мільйона доларів. У 1986 році театр відкрили аншлаговою виставою під керівництвом Френка Сінатри.
У 2007 році театр купила компанія “Madison Square Garden Entertainment Corp”, яка нині керує ним.
“The Chicago Theatre” продовжує радувати своїх відвідувачів, він один з найкращих, і цей факт підтверджують багато любителів кіномистецтва!
