Чикагці слухають класичну музику з давнього часу. З моменту її зародження кожен виконавець мав свої цілі. Одні використовували музику як засіб художнього самовираження, інші — як метод заробітку. Цей жанр музики в Чикаго був і залишається найпопулярнішим, пише chicago-trend.com.
Зародження класичної музики
Класична музика з моменту своєї появи слугувала сигналом культурної розвиненості та економічної могутності Чикаго. Жителі міста слухали її з моменту заснування і прийняття статуту міста в 1830 році. Ранні поселенці Марк Боб’єн, Джон Кінзі, Жан-Батист-Боб’єн добре володіли музичними інструментами й часто грали на танцях у таверні “Sauganash”.
У 1834 році в Чикаго була відкрита перша музична школа. Наступного року ще одну школу відкрив Семюел Льюїс. У 1835 році в місто завезли партію фортепіано. У той період почали з’являтися перші аматорські музичні колективи.
У 1847 році Френка Лумбарда призначили викладачем вокалу в державних школах. Завдяки Лумбарду незабаром музична освіта стала престижною, більшість жителів віддавали їй перевагу.
У міру того як місто розширювалося, світові артисти, які гастролювали, постійно приїжджали й давали свої концерти, в яких класична музика дуже красиво поєднувалася з віртуозними номерами.
У 1848 році Чикаго відвідав відомий на той період піаніст Річард Гоффман. У 1853 році на чиказькій сцені виступила “королева” сопрано Аделіна Патті зі скрипалем Оле Булльом. Всесвітньо відомий піаніст Луї Моро Готшальк приїжджав до Чикаго кілька разів. У 1853 році підкорював серця чикагців німецький оркестр. Він подарував слухачам першу повну симфонію Бетховена, а з 1869 року оркестр Теодора Томаса почав давати майже щорічні концерти.
Щодо перших музичних майданчиків, то серед них першим у 1847 році було відкрито Театр Райса. Наступним у 1850 році відкрили “Tremont Music Hall”. У 1857 році почав працювати театр Маквікера.
У 1865 році відкрили Оперний театр Кросбі, в якому обладнали першокласний зал, розрахований на 3000 місць. Здавалося, що в цьому залі виступатимуть відомі на весь світ музиканти, які гастролюють. Однак цього не сталося, культурний “ринок” постійно змінювався, власники театрів, щоб збільшити прибутки, об’єднували сцени з торговими, офісними та готельними приміщеннями.
Чиказький філармонійний оркестр
До 1890 року регулярні концерти в Чикаго давали аматорські об’єднання, особливо хорові колективи. Європейські іммігранти, які прибули в Чикаго, створювали хори.
Основи, закладені чиказькими аматорськими музичними товариствами, музикантами-гастролерами, дали змогу створити перший у місті постійний професійний музичний колектив. У 1891 році під увертюру “Фауст” Вагнера було відкрито Чиказький симфонічний оркестр.
Під керівництвом професійних диригентів симфонічний оркестр став ядром музичної культури міста.
У 1957 році був створений Чиказький симфонічний хор, яким керувала Маргарет Гілліс.
Хоча оперу в Чикаго можна було слухати з 1850 року, вистави відбувалися не дуже часто, у зв’язку з тим, що місто не мало постійної трупи. Проте в 1885 році було проведено оперний фестиваль, який зібрав понад 100 000 глядачів.
У 1910 році в місті було утворено Чиказьку міську оперу. Відкриття відбулося оперою Верді “Аїда”. Завдяки великій популярності та хорошій фінансовій підтримці Гарольда та Едіт Маккормік опера стала відомою на всю країну.
Навчання музики
З розвитком класичної музики, у Чикаго почали активно відкриватися музичні школи. У 1867 році Флоренц Зігфелд заснував Чиказьку музичну академію, яку пізніше перейменували на Чиказький музичний коледж. Серед інших навчальних закладів — Чиказька консерваторія музики й драматичного мистецтва, Шервудська музична школа.
У 1913 році було засновано Чиказьку Асоціацію цивільної музики, яка популяризувала навчання музики, відвідування концертів і громадський спів.
Серед відомих композиторів того часу, які працювали в Чикаго були Дадлі Бак, Фредерік Грант Глісон. Варто зазначити, що найчастіше вони працювали у церкві або вели викладацьку діяльність у музичних школах, університетах. Завдяки їхній майстерності, старанням у Чикаго з’явилася велика кількість професійних музикантів.
Збереження музичної спадщини
Чикаго є батьківщиною багатих колекцій і дослідницьких музичних матеріалів. У бібліотеці Ньюберрі зберігаються рідкісні музичні джерела епохи Відродження. У публічній бібліотеці також зберігається архів місцевого блюзу, а в музеї Філда можна знайти величезну колекцію музичних інструментів датованих 1893 роком (період проведення Всесвітньої Колумбійської виставки).
У музичній бібліотеці Північно-Західного університету знаходяться колекції Генрі Коуелла і Джона Кейджа.
Аналізуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що розвиток класичної музики слідував за розвитком і зростанням Чикаго. Задовольняючи освітні, комерційні, мистецькі та інші потреби міста, класична музика посіла гідне місце в багатогранному культурному житті Чикаго.
Містяни з великим задоволенням слухають сучасну класичну музику створену легендарними музикантами.
