Композиції деяких чиказьких музикантів, як і пам’ять про них, є вічністю. Яскравий приклад цьому легендарний саксофоніст Кліффорд Джордан і його унікальні композиції, від прослуховування яких завмирає серце.
Джордан прославився за життя, і багато його альбомів досі високо цінуються в усьому світі. З точки зору записів він був одним з найпопулярніших джазових виконавців своєї епохи. Про життя і діяльність цієї талановитої людини читайте тут chicago-trend.com.
Музика з дитинства
Кліффорд Лаконія Джордан народився 2 вересня 1931 року в Чикаго. Він грав на фортепіано з раннього дитинства. Хлопчик сідав за фортепіано, натискав на педалі і голосно кричав. У шкільному віці він почав відвідувати уроки гри на цьому музичному інструменті.
Крім занять, Джордан допомагав візникам, які на кінних возах перевозили вугілля, молоко, лід.
У 13 років Кліффорд уперше взяв до рук саксофон, а в 16 років, натхненний юнак Чарлі Паркером, вирішив, що гра на цьому музичному інструменті покликання всього його життя.
Джордану пощастило навчатися в школі “DuSable High” у Бронзевілі. У цьому закладі була складена унікальна програма навчання, крім цього, тут викладали найкращі педагоги. За їхнього сприяння багато випускників стали легендами.
Кліффорду попався дуже суворий учитель, який вимагав від своїх учнів дисципліни. Можливо тому, він ідеально відточив гру на саксофоні.
Після закінчення школи Джордан почав грати R&B у парі з басистом-співаком Віллі Діксоном і джимп-блюзовим музикантом Джозефом Беллом.
Також саксофоністи Джонні Гріффін і Джон Гілмор, колишні однокурсники, виступали разом з ним. Першим місцем роботи талановитих хлопців був клуб “Cotton”. У ньому вони грали щодня до ранку.
Розвиток кар’єри
Будувати свою кар’єру Джордан вирішив у Нью-Йорку. У 1956 році він переїхав туди й зробив свій перший запис з Гілмором. У 1957 році вони випустили альбом “Blowing in from Chicago”. Щоб створити його, двом талановитим саксофоністам довелося об’єднатися з нью-йоркською ритм-секцією, до якої входили піаніст Горас Сільвер і барабанщик Арт Блейкі.
Попри це, життя в новому місті було нелегким. Джордан не міг вільно проводити концерти, як раніше він це робив у Чикаго.
У перші роки в Нью-Йорку він активно виступав як сайдмен з басистом Полом Чемберсом, піаністами Сонні Кларком та іншими. На рубежі десятиліття він почав писати особистий матеріал. Це сталося завдяки пораді Сільвера. Спочатку Джордан сумнівався у своїх силах, але незабаром все вийшло.
У 1960 році Джордан створив квартет з піаністом Седаром Волтоном. Ця група записала чудовий “LP Spellbound” на “Riverside”, а потім перейшла на “Jazzland”. У 1962 році вони випустили альбом “Bearcat”.
У 1963 році Кліффорд записав музику з Еріком Долфі, а за рік вони обидва приєдналися до секстету Чарльза Мінгуса, який активно гастролював Європою. У цей період Джордан випустив альбом “These Are My Roots: Clifford Jordan Plays Leadbelly”. У 1965 році він паралельно продовжив роботу сайдмена, співпрацюючи з новими музикантами.
Кліффорд обожнював грати в Європі. У 1969 році він переїхав до Бельгії. Однак незабаром повернувся до Америки. Після повернення він вирішив заснувати особистий лейбл “Frontier”, спроба закінчилася провалом. Після цього він уклав контракт з компанією “Strata-East Records”.
У 1972 році Кліффорд Джордан дебютував на “Strata-East” із записом “Clifford Jordan in the World”.
У 1980 році музикант почав грати в парі з Артуром Фармером. Їхня співпраця тривала до останніх днів життя Джордана.
Упродовж багатьох років своєї кар’єри Джордан виступав з концертами та лекціями в державних школах Нью-Йорка, був музичним консулом в організації “Bedford-Stuyvesant Youth In Action”, давав уроки на флейті та саксофоні.
27 березня 1993 року Кліффорд Джордан пішов у засвіти. Завдяки його великому внеску в розвиток музики, його пам’ять вшановують публічно.
